Кожен п'ятий чех страждає від депресії чи тривоги: нові дані дослідження
Головне
Останнє дослідження в Чехії показує, що 18% дорослих страждають від симптомів депресії чи тривоги. Пандемія COVID-19 значно вплинула на психічне здоров'я населення, особливо серед молоді та жінок з дітьми. Експерти підкреслюють важливість інвестицій у психічне здоров'я та адаптацію до нових умов життя.
Станом на сьогодні, 18% дорослих чехів відчувають симптоми середньої тяжкості депресії або тривоги, які суттєво обмежують їхнє повсякденне життя. "До пандемії COVID-19 ці симптоми згадували лише близько 5% населення. Під час пандемії цей показник подвоївся і вже ніколи не повернувся до попередніх цифр, навпаки, він продовжував зростати", - розповідає автор дослідження Václav Korbel з PAQ Research.
Дослідження, яке PAQ Research проводить з квітня 2020 року, підтвердило, що зростання є постійним, а наприкінці минулого року ми стикнулися з найгіршими показниками за 58 хвиль вимірювань. У кожній з хвиль беруть участь від 1600 до 1800 респондентів.
Найчастіше симптоми психічних захворювань спостерігаються у молодих людей до 35 років, жінок з дітьми та осіб з низькими доходами. Причини їх виникнення варіюються. "Кожна група має свої потреби та сприймає сучасний світ по-різному. У молоді це страх перед майбутнім і недовіра, що воно буде добрим", - зазначає психолог Ян Кулганек.
"У людей середнього віку проблеми часто пов'язані з родинними труднощами, зокрема, з турботою про дітей, а також фінансовими кризами. У пенсіонерів ситуація подібна, але тут додатково впливають соціальні мережі, які спотворюють реальність", - додає Кулганек.
У жінок важливу роль відіграє материнство. "В Чехії обов'язки по догляду за дітьми здебільшого покладаються на жінок, що може впливати на їхнє психічне здоров'я. Протягом пандемії різниця між чоловіками і жінками значно зросла, адже закрилися різні установи, і відповідальність лягла на родини", - каже Korbel.
Проблеми середньої тяжкості депресії або тривоги відчуває 15% людей, які живуть за межею бідності, а в Чехії це приблизно 10% населення. У домогосподарствах з високими доходами, які суттєво перевищують середній рівень, цей показник становить лише 6%. "Відомо, що життя в бідності або з низьким доходом часто супроводжується стресом, депресіями та тривогами", - коментує Korbel.
Психічні проблеми можуть посилюватися, якщо люди через них втрачають роботу, потрапляючи в порочне коло: погіршений психічний стан заважає повноцінно працювати, що призводить до фінансових труднощів та подальшого загострення депресії чи тривоги.
За словами експертів, в Чехії недостатньо інвестують у психічне здоров'я. Потужності психіатричної допомоги не вистачає, а також є дефіцит психологів і психотерапевтів. Основна профілактика також відстає. Однак психологи вважають, що є можливість для поліпшення, адже люди навчаються адаптуватися до нових умов. "Від часів COVID-19 ми вчимося жити в невизначеності. Раніше наш світ у Центральній Європі був відносно безпечним, зрозумілим і планованим. Це змінюється, і ми вчимося з цим справлятися", - підсумував Кулганек.
Дослідження, яке PAQ Research проводить з квітня 2020 року, підтвердило, що зростання є постійним, а наприкінці минулого року ми стикнулися з найгіршими показниками за 58 хвиль вимірювань. У кожній з хвиль беруть участь від 1600 до 1800 респондентів.
Найчастіше симптоми психічних захворювань спостерігаються у молодих людей до 35 років, жінок з дітьми та осіб з низькими доходами. Причини їх виникнення варіюються. "Кожна група має свої потреби та сприймає сучасний світ по-різному. У молоді це страх перед майбутнім і недовіра, що воно буде добрим", - зазначає психолог Ян Кулганек.
"У людей середнього віку проблеми часто пов'язані з родинними труднощами, зокрема, з турботою про дітей, а також фінансовими кризами. У пенсіонерів ситуація подібна, але тут додатково впливають соціальні мережі, які спотворюють реальність", - додає Кулганек.
У жінок важливу роль відіграє материнство. "В Чехії обов'язки по догляду за дітьми здебільшого покладаються на жінок, що може впливати на їхнє психічне здоров'я. Протягом пандемії різниця між чоловіками і жінками значно зросла, адже закрилися різні установи, і відповідальність лягла на родини", - каже Korbel.
Проблеми середньої тяжкості депресії або тривоги відчуває 15% людей, які живуть за межею бідності, а в Чехії це приблизно 10% населення. У домогосподарствах з високими доходами, які суттєво перевищують середній рівень, цей показник становить лише 6%. "Відомо, що життя в бідності або з низьким доходом часто супроводжується стресом, депресіями та тривогами", - коментує Korbel.
Психічні проблеми можуть посилюватися, якщо люди через них втрачають роботу, потрапляючи в порочне коло: погіршений психічний стан заважає повноцінно працювати, що призводить до фінансових труднощів та подальшого загострення депресії чи тривоги.
За словами експертів, в Чехії недостатньо інвестують у психічне здоров'я. Потужності психіатричної допомоги не вистачає, а також є дефіцит психологів і психотерапевтів. Основна профілактика також відстає. Однак психологи вважають, що є можливість для поліпшення, адже люди навчаються адаптуватися до нових умов. "Від часів COVID-19 ми вчимося жити в невизначеності. Раніше наш світ у Центральній Європі був відносно безпечним, зрозумілим і планованим. Це змінюється, і ми вчимося з цим справлятися", - підсумував Кулганек.
Привіт, Ірино! Повністю погоджуюсь з тобою, це дійсно серйозна проблема. Мабуть, важливо підвищувати обізнаність про психічне здоров'я і створювати простір для відкритих розмов. Також підтримка з боку сім'ї та друзів може бути дуже важливою. Щодо ресурсів, сподіваюсь, що держава та громадські організації працюватимуть над їх покращенням.