Конфлікт інтересів: Датські, Ґренландські та американські дипломати не дійшли згоди під час переговорів
Головне
Під час переговорів між представниками Данії, Ґренландії та США виявилися серйозні розбіжності у поглядах щодо майбутнього Ґренландії. Датська сторона наголосила на праві жителів острова самостійно вирішувати свою долю, особливо в контексті нещодавніх заяв Дональда Трампа про можливість 'придбання' території. Данія та Ґренландія посилюють військову присутність в регіоні у відповідь на загрози з боку інших держав.
Зустріч представників Датської, Ґренландської та американської сторін тривала всього 50 хвилин, проте виявила суттєві розбіжності в поглядах. Датський міністр закордонних справ Ларс Люкке Расмуссен зазначив, що позиція США, яку озвучив сенатор Марко Рубіо, є відмінною від датської. Він підкреслив, що Ґренландія повинна посилити співпрацю з США, але не має наміру ставати американською територією. Ця зустріч стала відповіддю на нещодавні заяви президента Дональда Трампа про намір США 'придбати' Ґренландію, що є автономною частиною Данії.
Датський міністр наголосив на важливості статті 5 НАТО, яка передбачає колективну оборону. Американський президент неодноразово висловлював думку, що США повинні володіти Ґренландією з метою безпеки, а також висловлював занепокоєння, що Росія та Китай можуть намагатися вплинути на даний регіон. Водночас, представники Данії та Ґренландії підкреслюють, що лише самі жителі можуть вирішувати долю острова.
Прем'єр-міністр Ґренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що якщо Ґренландія повинна обирати між Данією та США, то вони обирають Данію. На це Трамп відповів, що Нільсен може очікувати проблем. Водночас Ґренландська влада повідомила, що Данія збільшує військову присутність у регіоні разом із союзниками з НАТО, що є частиною зобов'язання зміцнити оборону в Арктиці. Військові навчання, які отримали назву 'Арктична відданість', мають на меті підвищити бойову готовність альянсу.
Ґренландія, з населенням близько 56 тисяч осіб, має стратегічне значення і є частиною Данії з 20 століття, отримавши часткову автономію в 1979 році. Копенгаген контролює зовнішню політику, оборону та грошову політику острова, але в 2009 році Ґренландія отримала можливість проголосувати про повну незалежність.
Датський міністр наголосив на важливості статті 5 НАТО, яка передбачає колективну оборону. Американський президент неодноразово висловлював думку, що США повинні володіти Ґренландією з метою безпеки, а також висловлював занепокоєння, що Росія та Китай можуть намагатися вплинути на даний регіон. Водночас, представники Данії та Ґренландії підкреслюють, що лише самі жителі можуть вирішувати долю острова.
Прем'єр-міністр Ґренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що якщо Ґренландія повинна обирати між Данією та США, то вони обирають Данію. На це Трамп відповів, що Нільсен може очікувати проблем. Водночас Ґренландська влада повідомила, що Данія збільшує військову присутність у регіоні разом із союзниками з НАТО, що є частиною зобов'язання зміцнити оборону в Арктиці. Військові навчання, які отримали назву 'Арктична відданість', мають на меті підвищити бойову готовність альянсу.
Ґренландія, з населенням близько 56 тисяч осіб, має стратегічне значення і є частиною Данії з 20 століття, отримавши часткову автономію в 1979 році. Копенгаген контролює зовнішню політику, оборону та грошову політику острова, але в 2009 році Ґренландія отримала можливість проголосувати про повну незалежність.
