Астрономічні події зими 2026 року в Чехії: шанс побачити полярне сяйво та Меркурій
Головне
Зима 2026 року в Чехії обіцяє захоплюючі астрономічні події. Українці зможуть спостерігати рідкісне полярне сяйво, а також Меркурій, який буде видимий після заходу Сонця. Унікальні умови для спостережень створять незабутні враження для всіх любителів астрономії.
Зима 2026 року в Чехії обіцяє бути особливою для любителів астрономії. Одним із найвагоміших явищ стане можливість спостерігати полярне сяйво. Хоча активність Сонця поступово знижується, цей рік може стати унікальним шансом побачити це рідкісне явище, яке нечасто трапляється в середніх широтах. Експерти вважають, що це одна з найкращих можливостей за останнє десятиліття. Полярні сяйва можуть бути видимі навіть до весни, якщо погодні умови складуться сприятливо.
Для успішного спостереження фахівці радять обирати довгі безлунні ночі, коли місяць не заважає своїм світлом. Найкращими місцями для спостереження стануть території, віддалені від міст і штучного освітлення. На теренах Чехії полярне сяйво може виглядати як незвично підсвічені хмари або світіння над далекими населеними пунктами. Хоча традиційні червоні плями чи зелені завіси, характерні для північних широт, тут з’являються дуже рідко, техніка фотографування може допомогти зафіксувати навіть найслабкіші прояви цього природного явища.
Друга половина лютого ще більше порадує астрономів можливістю спостерігати Меркурій після заходу Сонця. Ця найменша планета Сонячної системи зазвичай важко помітна з Чехії через свою близькість до Сонця. Проте в кінці лютого умови для спостереження будуть особливо сприятливими. Меркурій можна буде знайти низько над західним горизонтом, де він виглядатиме як яскрава зірка. Для легшого орієнтування на небі можна використовувати Венеру, яка розташовується приблизно на вісім градусів нижче Меркурія, а також Сатурн, що засяє на відстані близько 14 градусів над планетою, формуючи вражаючу планетарну конфігурацію.
Для успішного спостереження фахівці радять обирати довгі безлунні ночі, коли місяць не заважає своїм світлом. Найкращими місцями для спостереження стануть території, віддалені від міст і штучного освітлення. На теренах Чехії полярне сяйво може виглядати як незвично підсвічені хмари або світіння над далекими населеними пунктами. Хоча традиційні червоні плями чи зелені завіси, характерні для північних широт, тут з’являються дуже рідко, техніка фотографування може допомогти зафіксувати навіть найслабкіші прояви цього природного явища.
Друга половина лютого ще більше порадує астрономів можливістю спостерігати Меркурій після заходу Сонця. Ця найменша планета Сонячної системи зазвичай важко помітна з Чехії через свою близькість до Сонця. Проте в кінці лютого умови для спостереження будуть особливо сприятливими. Меркурій можна буде знайти низько над західним горизонтом, де він виглядатиме як яскрава зірка. Для легшого орієнтування на небі можна використовувати Венеру, яка розташовується приблизно на вісім градусів нижче Меркурія, а також Сатурн, що засяє на відстані близько 14 градусів над планетою, формуючи вражаючу планетарну конфігурацію.
Цікаво, які умови будуть в зимі 2026 року для спостереження цих явищ? Полярне сяйво завжди вражає, але чи буде у нас достатньо ясного неба, щоб його побачити? А про Меркурій – чи багато людей взагалі знають, як його знаходити на небі? Це чудова можливість для астрономів-аматорів і просто любителів природи, чи не так?